Новини

Коментар Андрія Романчука до Закону України «Про вибори народних депутатів України»

Керуючий партнер «Юридичної компанії «МОРІС ГРУП» Андрій Романчук дав коментар в Інвестгазеті до нової редакції Закону України «Про вибори народних депутатів України», що вступила в силу 10 грудня 2011. Саме за правилами цього закону будуть обиратися парламентарії на виборах в жовтні 2012 року. Тому Андрій Романчук вирішив зупинитися на деяких  його ключових положеннях, нововведеннях, позитивних моментах і недоліках, які так чи інакше зможуть вплинути на хід їх проведення.
Так, документом передбачається, що вибори народних депутатів України будуть здійснюватися на основі змішаної виборчої системи (пропорційно-мажоритарної), тобто 225 депутатів будуть обиратися за пропорційною системою в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками, а 225 - за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.
Варто зазначити, що саме до даного Положення сьогодні діючого закону були висловлені  зауваження Венеціанської комісії (далі - Комісія) ще на етапі його розробки.
З метою обгрунтування зауважень, Комісією було зроблено аналіз українського виборчого законодавства, в якому, зокрема, зазначалося, що з моменту проголошення незалежності України в 1991 році парламентська виборча система неодноразово змінювалася.
Так, до 1998 року депутати обирались в одномандатних округах. У 1998 році була введена змішана система, при якій половина з 450 депутатів обиралася за системою пропорціонального представництва, а інша половина - в одномандатних округах. У 2004 році діяла система пропорційного представництва за партійними закритими списками. Ця система застосовувалася і в ході чергових парламентських виборів в 2006 році і на дострокових парламентських виборах в 2007 році.
Тобто, з проведеного екскурса видно, що система виборів змінювалася майже під кожні вибори, а тому вона є нестабільною, підриває довіру виборців, політичних партій і громадського суспільства до виборчого процесу.
Слід також зазначити, що зауваження Комісії стосувалися і підвищеного законом прохідного бар'єру для політичних партій у загальнодержавному виборчому окрузі до 5%. Зрозуміло, що при такому виборчому бар'єрі шанси зайняти місця у Верховній Раді нового скликання матимуть тільки крупні політичні сили, а тому у провладної сьогодні партії з'являються найбільші шанси на проходження до парламенту та створення в ньому своєї більшості. Замість цього, Комісія наполягала на тому, що виборче законодавство не повинно віддавати перевагу інтересам лише однієї політичної партії
Ще кілька законодавчих нововведень.
Законом забороняється (в порівнянні з попередніми парламентськими виборами) виступати в якості суб'єктів виборчих перегонів, виборчим блокам партій. Це, на думку Андрія Романчука, робиться з метою мінімізації можливості перемоги на виборах кандидатів від тих партій, які на сьогодні входять до політичних блоків і мають свою фракцію у Верховній Раді України, оскільки самі по собі партії не зможуть подолати 5% бар'єр.
Одномандатні виборчі округи в 2012 році будуть створені за 180 днів до дня голосування (попередній закон встановлював термін 110 днів). Норма сприймається позитивно, оскільки в майбутніх кандидатів у депутати буде достатньо часу для планування своїх виборчих кампаній.
По терміну створення дільниць (звичайних, іноземних, спеціальних) на виборах 2012 року, то вони будуть створюватися на постійній основі не пізніше 190 днів до дня голосування (на попередніх виборах вони створювались за 50 днів до їх проведення).
Проаналізувавши закон, можна зробити висновок,  що він містить як і позитивні норми, так і недоліки.
Позитивними можна назвати наступні норми.
Законом надається можливість кандидатам в депутати балотуватися в народні депутати України шляхом самовисування.
Також прописані правильні речі і в питанні реєстрації кандидатів в депутати. Так, законом закріплена норма, згідно якої помилки в оформлених  реєстраційних документах та порушення вимог законів при висуванні кандидатів відсьогодні не будуть вважатися підставою для відмови в реєстрації кандидатів. На думку Андрія Романчука такий підхід звузить можливості для виключення з виборчих перегонів певних кандидатів, насамперед – висунутих опозиційними партіями.
Позитивну оцінку заслуговують і положення закону, згідно з якими рішення комісій, особливо в день голосування, при підрахунку голосів, встановлених підсумків голосування, будуть прийматися більшістю голосів від їх складу (а не від числа присутніх на засіданні членів комісії, як це відбувалось на попередніх виборах і сприяло фальсифікації в день голосування).
Позитивно оцінюється також положення, згідно з яким кандидати в одномандатних округах зобов’язані подавати в ЦВК свої передвиборчі програми, які підлягатимуть оприлюдненню на веб-сайті ЦВК. Декларації про майновий стан, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру оприлюднюються на веб-сайті ЦВК лише в частині відомостей, які не є конфіденційними.
Закон передбачає також норми, направлені на забезпечення належного інформування виборців про учасників виборчої гонки і рівність можливостей партій у здійсненні передвиборчої агітації.  До таких норм можна віднести положення про залучення коштів державного бюджету на виготовлення інформаційних плакатів про партії та кандидатів в одномандатних округах, передвиборчі програми, надання ефірного часу на радіо і телебаченні партіям - суб'єктам виборчого процесу.
Ще одне позитивне нововведення - це надання суб'єктам висунення кандидатур до складу виборчих комісій можливості здійснювати заміну призначених за їх поданням членів комісій.
Голосування за межами виборчої дільниці за законом буде можливим за рішенням комісії тільки за наявності у виборця медичної довідки.
Однак, у законі чітко проглядаються і недоліки.
Так, ним передбачено, що попередні списки виборців будуть передаватися органами ведення Державного реєстру виборців не в ОВК, а безпосередньо в ДВК. Вважаю, що норма не сприятиме належному контролю за їх складанням.
Крім того, законом зберігаються (як і на попередніх виборах) закриті списки кандидатів в депутати від політичних партій. Тобто, вже тепер можна прогнозувати, хто потрапить в ці партійні списки. Надій на те, що туди потраплять нові особи, мало.
У день голосування законом буде дозволено вносити зміни в уточнені списки виборців на підставі рішення суду. Тут вимальовується ризик можливого подвійного, потрійного включення виборців у списки виборців на різних виборчих дільницях.
Однак, основне, на що хоче звернути увагу Андрій Романчук як юрист, це закріплення в законі норми, визнаної неконституційною ще рішенням Конституційного суду Украйни від 26.02.1998 року і стосується надання можливості одночасного балотування кандидата за списком партії і в одномандатному виборчому окрузі (ч. 5 ст.52 закону). Думаю, що дана норма закріплена в законі цілком усвідомлено. Адже, у випадку, як нам каже закон, коли одна і та ж особа проходить і за списком партії, і по одномандатному округу, вона вважається обраним депутатом по одномандатному виборчому округу, а за списком проходить наступний за порядковим номером кандидат. Тобто, таким чином прописується схема охоплення однією або декількома крупними політичними силами як можна більше мандатів у Верховній Раді України, у тому числі, шляхом закріплення в законі антиконституційних норм.