Новини

Андрій Савчук – банкам невигідно суттєво змінювати ставку

          Андрій Савчук, партнер юридичної компанії «МОРІС ГРУП», дав коментар для газети «Комерсантъ» щодо плаваючої ставки в кредитних та депозитних договорах. Насамперед, він зазначив, що, згідно з ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Разом з тим ч. 1 встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Оскільки особи реалізовують цивільні права вільно і на власний розсуд, в кредитному договорі сторони самостійно встановлюють розмір процентів та порядок їх сплати. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення цієї домовленості. Якщо сторони в кредитному договорі встановили плаваючу процентну ставку і при цьому визначили, яким чином вона формується і від чого залежить, відповідно, вони висловили свою повну згоду зі зміною плаваючої ставки. Тому зміна плаваючого індексу не є зміною ставки в односторонньому порядку.          
Розмір плаваючого індексу залежить від ситуації на фінансовому ринку, а тому може як збільшуватися, так і зменшуватися. У разі його збільшення процентний ризик несе позичальник, а при його зменшенні - банк.         
На запитання чи є порушенням перегляд ставки лише раз на рік, в той час як банки можуть  підвищувати плаваючу ставку при підвищенні індикатора і зобов'язані знижувати її при його зниженні, Андрій Савчук відмітив, що  розмір процентної ставки, та  періодичність перегляду її розміру визначаються сторонами кредитного договору при його укладанні. Якщо банк переглядає розмір плаваючої процентної ставки з періодом, встановленим сторонами, це не може розцінюватися як порушення.
Що ж стосується оскарження зростання плаваючої ставки, то збільшення банком її розміру з порушенням умов договору дає позичальникові право оскаржити такі дії установи в суді, тому що підвищення плаваючої процентної ставки повинно відбуватися згідно з кредитним договором. Існують випадки, коли банки не встановлюють в кредитних договорах максимальний поріг плаваючої ставки і можуть підвищувати її в декілька разів. Тому, якщо банк збільшує плаваючу ставку в порушення умов договору та нараховує відсотки позичальникові за новою ставкою, останній має право оскаржити дії банку в суді.
Існують випадки, коли банк прив'язує плаваючу ставку до внутрішніх депозитів.  Правдивість інформації про вартість депозитів, яку надає банк, позичальник може перевірити на веб-сайті банку, а також ознайомитися з нею в будь-якому відділенні. Адже банку невигідно серйозно змінювати ставку, так як в цьому випадку йому доведеться виплачувати великі відсотки за депозитами.