Правовий статус криптобірж за «криптовалютними законопроектами»

Криптовалюта та блокчейн-технології сьогодні суттєво змінюють економічну і соціальну сферу по всьому світу. На фоні глобальної популярності, до Верховної Ради України було внесено на розгляд аж два профільні законопроекти – Проект Закону про обіг криптовалюти в Україні № 7183 від 06.10.2017 р. та альтернативний Проект Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні № 7183-1 від 10.10.2017 р.

У законопроектах робиться спроба закріпити правові основи регулювання статусу криптовалюти в Україні, правовідносин пов’язаних з її зберіганням, обігом тощо. Окремої уваги заслуговує позиція ініціаторів законопроектів щодо вирішення питання правового статусу криптобірж. Що ж пропонують вищезгадані законопроекти стосовно такого учасника криптовалютного ринку?

Перш за все, прогресивним аспектом є те, що обидва проекти пропонують закріпити на рівні закону легальне визначення «криптовалютної біржі».

  1.  Проект Закону про обіг криптовалюти в Україні № 7183 від 06.10.2017 р. Відповідно до Закону про обіг криптовалюти, криптовалютна біржа – це організація, яка забезпечує взаємозв’язок між суб’єктами криптовалютних операцій, забезпечує обмін криптовалюти на електронні гроші, валютні цінності, цінні папери.

Однак прогресивність даного законопроекту, в контексті регулювання діяльності криптобірж, на цьому і закінчується. Проект взагалі не закріплює конкретних вимог до криптовалютних бірж, їх має сформулювати НБУ. Згідно ст. 8 на НБУ покладається обов’язок розробити регуляторний акт, який би встановлював порядок заснування та діяльності криптобірж, порядок здійснення криптобіржею моніторингу всіх транзакцій, ідентифікацію та персоніфікацію суб’єкта криптовалютних операцій.

В рамках даного законопроекту складається парадоксальна ситуація. Незважаючи на те, що криптовалюта за законопроектом № 7183 визначається як програмний код, що є літературним твором відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», державне регулювання у сфері діяльності криптобірж покладається на НБУ – валютний та емісійний центр, контролер кредитно-банківської системи– який немає жодного відношення до операцій з об’єктами права інтелектуальної власності.

  1. Проект Закону про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні № 7183-1 від 10.10.2017 р. Законопроект визначає криптобіржу як юридична особу, що має статус фінансової установи та надає всі види фінансових послуг на ринку криптовалют. Отже, державне регулювання діяльності криптобірж має здійснюватись Нацкомфінпослуг. Такий підхід притаманний для Японії, де криптобіржі реєструються в Агентстві фінансових послуг (Financial Services Agency), для окремих штатів США, наприклад, штату Нью-Йорк (NYSDFS), штату Вашингтон (DFI).

Закон про стимулювання ринку криптовалют № 7183-1, є прогресивнішим в плані визначення правового статусу криптобірж. Законопроект вказує, що це виключно юридична особа, яка створена у формі господарського товариства, отримала відповідно до закону статус фінансової установи, заснована та провадить діяльність на території України в установленому законом порядку. У Розділі ІІІ законопроекту також закріплено вимоги, яким повинна відповідати криптобіржа: 1) мінімальний розмір статутного капіталу – 5 000 000 гривень, який повинен бути сформований виключно грошовими коштами; 2) для провадження діяльності на ринку криптовалют юридична особа зобов’язана отримати відповідну ліцензію; 3) фізичні особи-засновники та керівники криптобіржі повинні мати ділову репутацію, що відповідатиме вимогам, які мають бути розроблені Нацкомфінпослуг; 4) не менше ніж 51 % у статутному капіталі має належати фізичним особам-громадянам України.

Також слід відзначити, що окремі положення законопроекту, у випадку його прийняття, повинні знайти деталізацію у підзаконних актах Нацкомфінпослуг. Зокрема, передбачається прийняття ліцензійних умов, положення про структуру власності криптобіржі та порядок розкриття інформації про структуру власності, вимоги щодо ділової репутації засновників та керівників криптобіржі

В той же час, законопроект не містить будь-яких положень, що стосуються вимог щодо безпеки програмного забезпечення онлайн бірж, страхування ризиків компанії-оператора біржі. Такі вимоги притаманні для законодавства юрисдикцій, де діяльність криптобірж поставлена під жорсткіший контроль.

Прикладом жорсткого регулювання діяльності криптовалютних бірж є законодавство штату Вашингтон. Загалом, у США зареєстровані такі популярні криптовалютні он-лайн біржі як Poloniex (Delaware), Kraken (San-Francisco), Bittrex (Las Vegas), однак всі вони у 2017 р. перестали надавати свої послуги для резидентів вказаного штату, у зв’язку із законодавчими змінами. Процедура створення, ліцензування та діяльності криптовалютних бірж у штаті Вашингтон підпадає під регламентацію законодавства про грошові послуги, а самі біржі за своїм правовим статусом являються «організаціями, які здійснюють грошові перекази» (money transmitters). Відповідно до Закону штату Вашингтон № 5031 від 17.04.2017 р., який значно посилив вимоги до організацій, які здійснюють грошові перекази, криптовалютні он-лайн біржі повинні придбати спеціальний бонд (surety bond) або інший аналогічний за змістом цінний папір, за умовами якого професійний страховик зобов’язаний здійснити платіж у випадку невиконання принципалом (компанія-оператор он-лайн біржі) фінансових зобов’язань чи його протиправних дій. Surety bond оформляється на суму від 10 000$ до 50 000$. Однак, що цікаво, в кожному конкретному випадку, вимога щодо суми може бути збільшена на розсуд Департаменту фінансових інституцій (DFI) аж до 1 000 000 $, в залежності від фінансового стану, характеру та обсягу ділової активності організації. Для отримання ліцензії компанії, окрім об’ємного пакету документів, зобов’язані надати також незалежний аудиторський висновок про безпеку усіх електронних систем, які будуть використовуватись при обслуговуванні транзакцій.

Загалом, обидва законопроекти залишають відкритими багато питань, що стосуються правового статусу криптобірж. Чималий сегмент нормотворчої роботи покладається на окремі державні органи (НБУ, Нацкомфінпослуг). Тому, на даний момент складно говорити про цілісне розуміння того, як буде організована процедура створення та діяльності криптобірж в Україні.

Саветчук-

 

Віталій Саветчук, молодший юрист Юридичної компанії “Моріс Груп”

v.savetchuk@moris.com.ua