Імпорт з «низькоподаткових» юрисдикцій: як уникнути зайвого оподаткування

При здійсненні операцій з придбання товарів у нерезидента, зареєстрованого у так званій «низькоподатковій» юрисдикції (перелік яких затверджений КМУ в цілях контролю за трансфертним ціноутворенням) виникає питання щодо необхідності корегування (збільшення) фінансового результату і відповідно негативних податкових наслідків з податку на прибуток. Чи можна уникнути таких наслідків розглянемо нижче.

Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПК), об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПК.

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.

Згідно з пп. 140.5.4 ПК, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 ПК та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 ПК), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПК).

Таким чином, платник податку для проведення коригування фінансового результату відповідно до пп. 140.5.4 ПК при здійсненні операцій з придбання товарів у нерезидента, зареєстрованого у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, використовує договірну (контрактову) вартість товарів (робіт, послуг) незалежно від того, чи відображені витрати на їх придбання при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку у звітному періоді.

Вимоги пп. 140.5.4 ПК можуть не застосовуватися платником податку, якщо:

  • операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 ПК;
  • або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК, але без подання звіту.

Відповідно до пп. 39.2.1.1 ПК, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є, зокрема, господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (пп. 39.2.1.2 ПК).

Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 ПК).

Отже, у випадках, коли операції з нерезидентами є контрольованими, застосовуються правила трансферного ціноутворення і коригування фінансового результату відповідно до  пп. 140.5.4 ПК не здійснюється.

Таким чином, платник податку збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента, країна резиденції якої включена до затвердженого переліку, якщо ці операції не підпадають під визначення контрольованих.

Однак у разі, якщо платник податку підтвердить суму витрат на придбання таких товарів за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК, але без подання звіту, то таке коригування він не здійснює.

Слід зазначити, що в такому випадку оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки.

Тобто, платник не момент проведення у нього перевірки, повинен буде мати документацію з трансфертного ціноутворення щодо підтвердження звичайної ціни, яка повинна містити інформацію згідно пп. 39.4.6 ПК.

 

Микита Торубка

Спеціально для Компанії«Дінай»